Четвер, 16.08.2018, 06:58
Вітаю Вас, Гість

 

 Практичний психолог

Голубка Олена Михайлівна

Стаж роботи: 6 років

Освіта: вища, Мукачівський державний університет

Проблемне питання: Вивчення мотивів навчальної діяльності учнів,

розвиток мотивації навчання з позиції справжньої необхідності,

як один із шляхів стимуляції до навчальної активності.

Увага! Шановні батьки та учні!

Психолог працює щодня. За потребою надається психологічна допомога  переселенцям з зони АТО.

Якщо виникають питання звертайтеся за телефоном 0959420301 - практичний психолог Росошанської ЗОШ.

Завдання батьків,
які виховують дитину з особливими потребами:

1. Незважаючи на інвалідність дитини, ставитися до неї як до дитини з особливими потребами, яка вимагає спеціального навчання, виховання і догляду.
2. За допомогою спеціальних рекомендацій, порад та інструкцій дефектолога, соціального педагога, лікаря чи реабілітолога поступово і цілеспрямовано:
- навчати дитину альтернативних способів спілкування;
- навчати основних правил поведінки;
- прищеплювати навички самообслуговування;
- формувати вміння, що допоможуть подолати стреси;
- виявляти та розвивати творчі здібності;
- розвивати зорове, слухове, тактильне сприйняття.
3. Створювати середовище емоційної безпеки:
- дитина має виховуватися в атмосфері любові та добрих стосунків між усіма членами сім’ї;
- слід додержуватися постійного режиму дня;
- треба позбавитися небезпечних речей, предметів, що спричиняють у дитини страх чи іншу негативну емоційну реакцію.
4. Відвідувати групи підтримки і взаємодопомоги, де можна відверто висловлювати свої думки.
5. Батьки повинні навчитися: 
- поважати дитину;
- сприймати її такою, яка вона є;
- хвалити й заохочувати до пізнання нового;
- стимулювати до дії через гру;
- розмовляти з дитиною, слухати її, спостерігати за нею;
- не боятися щохвилини за її життя;
- не піддаватися всім примхам і вимогам дитини;
- бути реалістом щодо своїх можливостей;
- підтримувати і допомагати один одному;
- не забувати про себе, ставитися до себе позитивно й розвивати в себе почуття гумору;
- брати тайм – аут.

Основні умови виховання дітей з особливими потребами

1. Здоровий мікроклімат у сім’ї, його тональність і загальна спрямованість.
2. Довіра до інших дітей, надання їм самостійності.
3. Чуйне ставлення дітей до найстарших членів родини – бабусі й дідуся.
4. Єдність усіх вимог дорослих у ставленні до дітей.


Рекомендації щодо виховання

1. Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй прожити власне життя.
2. Дозвольте бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймати її такою, якою вона є.
3. Підкреслюйте її сильні властивості.
4. Не соромтесь виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь – яких обставин.
5. Не бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.
6. Обираючи знаряддя виховного впливу, вдавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
7. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність.
8. Намагайтесь впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції. 
9.Уникайте помилок у вихованні.
10. Не перевищуйте владу у стосунках з дитиною.
11. Не будьте егоїстом.
12. Не будьте ледачими у відносинах з дитиною.
13. Не будьте хвальковитими.
14. Не будьте надмірно принциповими.

Пам’ятайте

- Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
- Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.
- Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.
- Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.
- Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться приймати інших.
- Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться бути вдячною.
- Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.
- Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей.
- Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.
- Якщо дитина росте в розумінні, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Заборонені звертання до дитини
1. Ну скільки разів тобі повторювати?
2. Я сказала – зроби!
3. Ти що, не зрозумів?..
4. У всіх діти як діти, а ти…
5. За що мені така кара…
6. Не лізь, коли не можеш зробити…
7. І в кого ти такий вдався?..
8. Невже тобі важко запам’ятати, що…

Необхідні звертання до дитини

1. Давай – но вирішимо разом…
2. Як ти гадаєш?..
3. Мій любий…
4. Це ти добре придумав…
5. Я така вдячна долі, що ти в мене є…
6. Упевнена , що ти зможеш…
7. Тобі добре вдасться…
8. Я завжди знала, що ти розумний…

Організація спілкування в сім’ї
Пам’ятка для батьків

1. Приділяйте велику увагу повсякденному спілкуванню з дитиною.
2. Стежте за власним мовленням.
3. Намагайтесь говорити спокійно, доброзичливо.
4. Не зловживайте словами «повинен», «треба».
5. Говоріть дітям «дякую», «вибач».
6. Давайте можливість дитині не тільки слухати, а й думати, висловлювати власні судження, брати активну участь у спілкуванні.
7. Ненав’язливо поправляйте дитину, яка неправильно промовила слово чи побудувала фразу, причому краще зробити це під час розмови, щоб не переривати спілкування.
8. Формуйте в дітей навички ввічливого спілкування: вміти вислуховувати співрозмовника, з повагою ставитися до його думки.

Виховання в дітей чуйності, ввічливості й поваги до людей
Пам’ятка для батьків

1. Будьте взаємно уважними, чуйними, уникайте сварок і образ.
2. Подавайте дітям приклад такого ставлення до сусідів, колег по роботі, а також до людей незнайомих, що потребують допомоги.
3. Успіх виховання дітей залежить від поєднання поваги до дітей з вимогливістю до них. Дорослі часто забувають про те, як вони поводилися в дитинстві, які інтереси й сумніви сповнювали їхні серця. Вмійте поставити себе на місце дитини. Поважайте в ній людину, цікавтеся її успіхами й невдачами. Поважаючи дитину, не забувайте про вимогливість. Поважати – не означає потурати!
4. Вправляйтеся зі своїми дітьми у гуманних вчинках. Організуйте їхнє життя так, аби вони у справах могли виявляти турботу про менших і допомагати старшим (правильний розподіл домашніх обов’язків), щоб вони були готові допомогти своєму товаришеві, бути ввічливими з сусідами і знайомими.

Як визначитися із вибором професії?

Вибір професії - чи не найголовніший чинник того, як складеться твоє подальше життя та як ти в ньому будеш себе почувати. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.

Вперше питання вибору майбутньої справи постає перед школярами після закінчення 9 класу. Якщо учень вирішив закінчувати школу, то в 11 класі йому доведеться остаточно вирішувати, що робити: йти на роботу, вступати до вузу чи закінчувати курси.

Проблема тут полягає в тому, що молоді люди часто самі не знають, чим би їм хотілось займатися. Батьки часто також мають туманні уявлення про сучасні професії та їхні особливості. Інколи трапляються щасливі випадки, коли особливі задатки старшокласників помічають родичі або знайомі. Буває, що дитина сама зацікавиться справою, яка пізніше стане її професією. Але все-таки найчастіше впливають на вибір майбутньої справи батьки, їх робота, інтереси і устремління. Тут можна зауважити лише таке: добре, коли молода людина йде стопами батьків, але потрібно прислухатись до думки самого юнака чи дівчини.

Молодь, вибираючи професію, часто спирається на критерії престижності, вигідності. Але потрібно пам'ятати, що часто висока оплата вимагає великих інтелектуальних, психічних чи фізичних зусиль. Самі по собі великі гроші та посада не гарантують задоволення роботою та собою.

Часто учні прагнуть вступити до педагогічного вузу, мотивуючи це тим, що у вчителів велика відпустка, зовсім не замислюючись над тим, яких великих понаднормових затрат часу і сил вимагає вчительська праця.

Існує багато цікавих, творчих, необхідних професій, тож потрібно вибрати саме ту, котра найбільше до душі. Професійне самовизначення процес не швидкий і не легкий. Тому ми спробуємо тобі в цьому допомогти.

У дитинстві головне - навчитися вибирати з коробки цукерки з найсмачнішою начинкою. Це не так вже складно. Просто потрібно уважно придивитися і спробувати якомога більше цукерок з тієї ж коробки. Так само і з вибором професії: чим більше перепробуєш, тим легше вибрати. Але якщо ти тільки вступаєш в життя, вибір зробити дуже складно.

Вважається, що кожна людина має здатності до певної діяльності. Тому було б логічним припустити, що саме вони і визначають вибір майбутньої професії. Але не все так просто. Можливо, не буде перебільшенням сказати, що:

- Ніхто з тих, що живуть, не знає всі свої здібностей повністю.

- Не всі уміють застосувати навіть ті здібності, які мають і знають.

Не слід забувати, що дуже часто під час вибору життєвого шляху здатності враховуються в останню чергу, а вирішальний вплив роблять інші чинники, наприклад, думка батьків, іноді друзів і подруг.

Хто допомагає (і заважає) вибрати професію? (по Е.А. Клімову):

Позиція старших членів сім'ї - які вважають, що несуть пряму відповідальність за твоє благополуччя і тому прагнуть нав'язати свою думку. До речі, не так вже погано, коли хто-небудь за тебе переживає і хоче допомогти, але все таки - це твоє майбутнє. Залиши за собою остаточний вибір. І навіть право на помилку!

Позиція друзів і подруг - дружні стосунки в юнацькому віці часто дуже міцні і можуть серйозно впливати на вибір професії. Але спробуйте ухвалити незалежне рішення, знову-таки: це твоє майбутнє. Для цього слід дотримуватися правила - ухвалене рішення повинне відповідати твоїм інтересам, і нічиїм більше!

Позиція вчителів, шкільних педагогів - спостерігаючи за поведінкою, учбовою і позаучбовою діяльністю учнів, досвідчений педагог може знати багато такого, що приховано від непрофесійних очей. Тому, якщо у тебе виникли проблеми з вибором професії, запитай у вчителя. Звичайно, у того, якому ти довіряєш. І знову-таки, стеж, щоб остаточне рішення відповідало твоїм інтересам.

Особисті плани і уявлення про майбутню роботу. У тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів. Щоб ці уявлення не були занадто відірваними від землі, потрібно постаратися дізнатися якомога більше про свою майбутню професію. Не соромся питати, знайомся з людьми, дізнавайся про все досконально. Краще витратити небагато часу сьогодні, чим кусати собі лікті після закінчення ВНЗ.

Здібності - спирайся на них не тільки за успіхами в навчанні, але і за досягненнями в найрізноманітніших видах діяльності. Не забувай також і про можливість удатися до допомоги психолога, пройти тестування, скористатися радою досвідченого педагога.

Рівень вимог на суспільне визнання. Як би складно це не звучало, суть приблизно така: кожна людина прагне визнання, воно є винятково важливим для особи. І тим не менше: не кожному призначено стати знаменитим співаком, видатним політиком або лауреатом Нобелівської премії. Плануючи свій трудовий шлях, зважай на реалістичність вимог. Адже за розчарування доводиться платити дуже дорого.

Інформованість - важливо подбати про те, щоб зібрані відомості про професію не виявилися спотвореними, неповними, односторонніми. Якщо професія тобі сподобалася просто тому, що в кіно це виглядає класно, дізнайся, як йдуть справи насправді. Як? Можна попроситися стати учнем або асистентом професіонала. Нехай спочатку тобі дістанеться найнецікавіша робота: купувати для нього каву, виносити сміття або ввічливо посміхатися клієнтам, нічого. Тільки так ти за короткий строк дізнаєшся, як все насправді.

Прочитавши уважно цей список, ти зрозумієш, що здібності і таланти людини при виборі майбутньої роботи враховуються в останню чергу. Чи правильно це? Відповідь очевидна: звичайно, ні! Постарайся звернути пильну увагу на цей важливий компонент вибору, який єдиний може принести успіх в житті - власні таланти і здібності.

Вирішуючи, яка професія цікавить тебе найбільше, намагайся враховувати не лише думку твоїх батьків, друзів і знайомих, а, в першу чергу, те, що подобається саме тобі. Подумай, міг би ти займатися цією справою день за днем, протягом, можливо, не одного року, докладаючи максимум зусиль і старань? Адже зараз, щоб добитися в житті успіху, потрібно прагнути бути кращим в будь-якій з вибраних тобою спеціальностей.

Також ти повинен чітко визначитися: на що ти очікуєш від майбутньої професії. Для цього необхідно врівноважити твої професійні та особисті прагнення, а також реальні потреби на ринку праці і твої запити щодо професійної самореалізації:

·         Обрана професія і твої життєві цінності: наприклад, чи буде вона сприяти твоєму духовному зростанню, якщо для тебе це є важливим; чи зможеш ти, наприклад, займаючись музикою, вирішувати проблеми екології, якщо це один з твоїх найголовніших життєвих пріоритетів.

·         Твої життєві плани і обрана професія: якщо у твоїх планах, припустимо, є бажання об'їздити весь світ, то, вибравши професію вчителя, ти навряд чи зможеш досягти поставленої мети. Або ти мрієш про велику сім'ю, тоді, обравши професію капітана дальнього плавання або іншу, пов'язану з тривалими відрядженнями, ти, швидше за все, не відчуватимеш себе комфортно, перебуваючи багато часу далеко від родини.

·         Твої назрілі сьогоденні проблеми. Подумай, чи є у тебе можливість, перш за все матеріальна, вчитися на стаціонарі декілька років? Адже багато професій, наприклад лікаря, актора та інші, не припускають заочного навчання. Також важливо було б дізнатися наперед, де і в якому місті навчають обраній тобою спеціальності. Якщо у твої плани, з якихось причин, не входить переїзд на час навчання в інше місто, наприклад, хворіє хтось з батьків і йому потрібна твоя допомога і підтримка, переглянь свої плани і підбери щось аналогічне. Можливо, з часом ти зможеш освоїти вподобану тобою спеціальність, адже зараз безліч людей здобувають другу освіту, чим заслуговують тільки пошани.

·         Реальне працевлаштування за обраною спеціальністю. Вивчи ринок вакансій на сьогоднішній день і його тенденції з перспективою на час твого навчання. Чи не буде так, що, провчившись 4-5 років, віддавши масу сил і коштів, тобі доведеться або терміново перенавчатися, або погоджуватися на роботу, яка має вельми віддалене відношення до твоєї професії, або взагалі його не має. В даному випадку, скоріш за все, тобі не обійтися без консультації фахівця служби зайнятості. Тільки він зможе кваліфіковано розповісти, на яке працевлаштування за твоїм фахом в даному регіоні ти реально можеш розраховувати.

Визначення мотивацій

Що таке мотивація, яку роль вона відіграє в пошуку роботи? Це питання зовсім не випадкове, адже мотивація спонукає нас до дії. Якщо ти добре знаєш, для чого тобі нова робота, то маєш чітку мету і зможеш ефективно справитися з пошуком. Якщо ти хочеш не помилитися у виборі своєї мети, постарайся спершу визначити мотивацію, тобто, те, що спонукає тебе до дії. Визначити, що ж є мотивуючим чинником не так просто, як може показатися. Людина не завжди щиро признається собі в дійсних мотивах тих або інших дій, які приховані в глибоких шарах особи людини. Йдеться про реально діючі особисті мотиви, а не звичні "маски", які людина надягає на роботу, на зразок: "хочу стати кращим".

Зрозуміло, дійсними мотиваційними чинниками є скоріше глибинні особисті переживання, ніж безглузді гасла, нав'язані ззовні. Тому спробуй завжди докопатися до дійсних причин своїх дій. Признайся собі чесно, що шукати нову роботу тебе змушує, наприклад, бажання вийти заміж. І одразу стануть абсолютно очевидні критерії, які потрібно застосовувати до пошуку роботи, адже працюючи в бібліотеці, або школі, або іншому чисто жіночому колективі, такої мети досягти значно важче.

Визначення мотивації - один з найбільш важливих етапів пошуку роботи, оскільки саме внутрішні мотиви задають напрям пошуку і визначають його стратегію. Найчастіше домінуючим мотиваційним чинником є рівень зарплати (а точніше - доходів). Проте інші важливі чинники, такі як цікава робота, хороший колектив, зручне місце розташування, наявність інших додаткових переваг (службовий автомобіль, мобільний телефон і т.п.) не менш важливі.

Для визначення своїх мотивуючих чинників розташуй найбільш важливі особисто для тебе переваги нової роботи в порядку убування їх значущості, наприклад:

1.     висока зарплата;

2.     можливість завоювати авторитет;

3.     потенціал кар'єрного зростання;

4.     цікава робота;

5.     робота підвищує рівень самоповаги;

6.     можливість професійного зростання.

Цей зразковий список ознак "ідеальної" роботи ти повинен переписати для себе наново, розставивши важливі особисто для тебе чинники в порядку убування їх значущості. Це буде особисто твій список, який дозволить намітити пріоритети і відкинути менш значущі чинники. Склавши список, поклади його на видному місці, повісь над ліжком або кухонним столом, щоб постійно тримати перед очима. Корегуй список при необхідності з урахуванням обставин, що змінилися.

Також психологи рекомендують прості, але дієві методи для визначення своїх професійних вподобань самотужки.

Метод 1. Познайомся із собою. Візьми аркуш паперу, ручку, сідай зручніше і починай згадувати і записувати всі свої вдалі проекти. Наприклад, в шостому класі зробив шпаківню, після школи вирішив вступити в інститут такий-то і вступив. Тільки не кажи, що у тебе немає вдалих проектів, вони є у всіх. Головне - захотіти їх пригадати. Це завдання може зайняти у тебе не один день, та ти не поспішай. Чим повніше буде список, тим краще ти зможеш себе зрозуміти. Після того, як список буде готовий, виділи в ньому ті проекти, які принесли найбільше задоволення.

Метод 2. Малюємо роботу. Закрий очі і уяви свою ідеальну роботу. Де знаходиться, колектив, начальник, режим роботи, і твоє робоче місце, твої обов'язки, зарплата. Чим докладніше представиш, тим краще. А зараз розплющуй очі і запиши все, що тобі вдалося представити.

Зараз саме час приступати безпосередньо до пошуку роботи.

Шукаємо відповідні вакансії. Шляхи пошуку

Найпростіший шлях пошуку роботи - це звернутися до друзів і знайомих. Дуже багато працедавців вважають за краще набирати співробітників не з вулиці, тому рекомендація вже "перевіреного" працівника значно спростить прийом на роботу. Ще один шлях - це скористатися інформацією в спеціалізованих газетах і журналах. У кожному газетному кіоску таких видань багато і вони пістрявіють оголошеннями: потрібний, потрібний, потрібний. Але будь на чеку. Серед оголошень багато недобросовісних. Не спокушайся, якщо пропонується велика зарплатня без вказівки характеру роботи. Тебе повинно насторожити, якщо не вказаний прямий номер телефону, а, наприклад, тільки мобільний. Обіцянки розкрити секрет великих заробітків в обмін на 10 гривень, які ти повинен вислати за вказаною адресою розраховано на наївних претендентів. А ти - не такий. Вчися читати між рядків і відсіювати такі оголошення з першого погляду. Оголошення представників мережевих структур також тебе переслідуватимуть всюди. Вони шукають безкоштовних працівників, а ти шукаєш оплачувану роботу. Отже вам не по дорозі. Зараз модно шукати роботу через Інтернет. Основне достоїнство такого пошуку - це оперативність інформації про вакансії, що надається. Ти можеш зателефонувати потенційному працедавцеві одразу ж як тільки його оголошення з'явиться в мережі і випередити своїх конкурентів. Звернення в центр зайнятості теж може принести не погані результати.

Якщо не хочете помилитися з вибором професії і знайти своє місце в сучасному світі, пройдіть запропонований тест. Він допоможе визначити тип професії, що підходить саме Вам.

Інструкція: Прочитай дані твердження. Якщо ти згоден із ними, то перед цифрою в таблиці постав «+», якщо ні – зазнач перед цифрою «-». Якщо сумніваєшся, закресли цифру.

Твердження для самооцінки

1. Природа

2. Техніка

3. Знак

4. Мистецтво

5. Людина

1. Легко знайомлюся з людьми

 

 

 

 

1

2. Охоче й довго можу щось майструвати

 

1

 

 

 

3. Люблю ходити в музеї, театри, на виставки

 

 

 

1

 

4. Охоче й постійно доглядаю за рослинами, тваринами

1

 

 

 

 

5. Охоче й довго можу що-небудь обчислювати, креслити

 

 

1

 

 

6. Із задоволенням спілкуюся з однолітками чи малюками

 

 

 

 

1

7. Із задоволенням доглядаю за рослинами і тваринами

1

 

 

 

 

8. Зазвичай роблю мало помилок у письмових роботах

 

 

1

 

 

9. Мої вироби зазвичай викликають інтерес у товаришів, старших

 

2

 

 

 

10. Люди вважають, що в мене є художні здібності

 

 

 

2

 

11. Охоче читаю про рослини, тварин

1

 

 

 

 

12. Беру участь у виставах, концертах

 

 

 

1

 

13. Охоче читаю про будову механізмів, приладів, машин

 

1

 

 

  

14. Тривалий час можу розв’язувати головоломки, задачі, ребуси

 

 

2

 

  

15. Легко залагоджую суперечки між людьми

 

 

 

 

16. Вважаю, що вмію працювати з технікою

 

2

 

 

  

17. Людям подобається моя художня творчість

 

 

 

2

  

18. Я здатен працювати з рослинами–тваринами

2

 

 

 

  

19. Я можу зрозуміло викладати свої думки в письмовій формі

 

 

2

 

  

20. Я майже ніколи ні з ким не сварюся

 

 

 

 

21. Результати моєї технічної творчості схвалюють незнайомці

 

1

 

 

  

22. Без особливих зусиль засвоюю іноземні мови

 

 

1

 

  

23. Мені часто доводиться допомагати навіть незнайомим людям

 

 

 

 

24. Довго можу займатися музикою, малюванням, читати книжки тощо

 

 

 

1

  

25. Можу впливати на розвиток рослин і тварин

2

 

 

 

  

26. Люблю з’ясовувати будову механізмів, приладів

 

1

 

 

  

27. Мені зазвичай вдається схилити людей до своєї думки

 

 

 

 

28. Охоче спостерігаю за рослинами або тваринами

1

 

 

 

  

29. Залюбки читаю науково-популярну, критичну літературу, публіцистику

 

 

1

 

  

30. Намагаюся зрозуміти секрети майстерності й випробовую свої сили в живописі, музиці тощо

 

 

 

1

  

Результати

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 За кожним стовпчиком підрахуй алгебраїчну, тобто з урахуванням знаків, суму, закреслені цифри не рахуй. Запиши їх до рядка «Результати».

Найбільша отримана сума або суми (за кількома стовпчиками) указує на найприйнятніший для тебе тип професії.

Малі або від’ємні суми вказують на типи професій, яких тобі треба уникати при виборі. Максимальне число балів у кожному стовпчику — «8». Відповідно до даної класифікації світ сучасних професій можна розділити на 5 основних типів: — «Людина – природа» — усі професії, пов’язані з рослинництвом, тваринництвом і лісовим господарством.— «Людина – техніка» — усі технічні професії.— «Людина — знакова система» — усі професії, пов'язані з підрахунками, цифровими й літерними знаками, у тому числі й музичні спеціальності.— «Людина — художній образ» — усі творчі спеціальності.5 — «Людина – людина» — усі професії, пов’язані з обслуговуванням людей, зі спілкуванням.

 

10 способів боротьби зі стресом

  Є речі, які ми не можемо змінити незалежно від нашого старання. Коли стикаєшся з неминучістю або невідомістю, накопичений досвід визначає прогноз ситуації і може викликати емоційні переживання.
  Інують методи, які можуть виявитися корисними і згладити гострі кути стресу.
1. Розтягування
  Ляжте і потягніться. Дихайте під час розтягування, свідомо розслабляйте м'язи під час потягування. Часто стрес виражається напруженістю в тілі, від чого виникає скутість. Розтягуючи напружені області, ми випускаємо приховані емоції. Якщо ми випустимо напругу, ми будемо відчуваючи себе набагато краще.
2. Дихайте глибше
  Повільне та усвідомлене дихання допомагає уповільнити перебіг думок і відчути своє дихання. Коли ми почнемо усвідомлювати своє дихання, ми зможемо дихати більш ефективно. Більшість людей затримують дихання, коли турбуються. Глибокий видих дасть відчуття полегшення.
3. Напруга - розслаблення
  Підніміть брови і відкрийте рот якомога ширше так, щоб всі лицьові м'язи були задіяні. Потім розслабтеся. Це допоможе розслабити зімкнуті щелепи чи напружені брови. Це настільки просто, і в той же час вельми ефективно.
  Напружте все тіло. Стисніть кулаки, встаньте навшпиньки, підніміть плечі і напружте кінцівки. Потім різко розслабтеся. Ідеально виконувати цю вправу лежачи. Коли ви скинете з себе напругу, полежте кілька секунд і відчуєте, як крізь тіло пройшла хвиля релаксації.
4. Вибухове тренування
 Пробіжіть настільки швидко, наскільки зможете. Витрусіть з себе все. Це шанс викинути всю агресію за хвилину чи дві. А потім повільно прогуляйтеся. Свідомо заспокойтеся. Загальмуйте свій організм. Киньте собі виклик, уповільнивши своє серцебиття. Така дія стрімкого прискорення і стрімкого розслаблення допоможе тілу швидко відновлюватися після стресу і психологічного тиску. З часом, коли у вас стане краще виходити «вибухове тренування», час відновлення буде скорочуватися.
5. Розігрівання організму
  Активно розітріть руки до відчуття печіння. Потім покладіть їх на обличчя і відчуйте жар, що виходить з них. Це створить відчуття комфорту та допоможе заспокоїтися. Інший чудовий спосіб поліпшити травлення - лягти спати з грілкою на животі. Це допоможе розв'язати ті вузли напруженості, які, можливо, сформувалися в животі.
6. Занепокоєння за розкладом
  Легко впасти в занепокоєння з приводу проблем, які нас зачіпають. Однак також не складно просто їх проігнорувати. Чудовий спосіб - намітити час для обдумування цієї проблеми. Опишіть її або обговоріть з ким-небудь. Кожного разу, як напливають думки і почуття, нагадайте собі, що зараз не час вирішувати ці проблеми. Ви зможете їх обдумати у відведений для цього час.
7. Запишіть це
  Записуючи проблему, можна прояснити суть питання. Це чудовий спосіб, якщо ви почали хвилюватися серед ночі. Запишіть думки і намітьте час, в який ви будете їх вирішувати на наступний день, щоб трохи відпочити. Пам'ятайте, що «година вранці варта двох увечері».
8. Будьте раціональні
  Запишіть суть занепокоєння і можливі результати справи. Потім пильно на них подивіться, перевірте, чи раціональні ваші очікування. Наприклад, люди часто не в змозі зробити що-небудь, у випадку, якщо вони бояться результатів справи. «Я не можу цим займатися, тому що це просто вб'є мене» - заявляють деякі. Чи насправді це так? Ви помрете, якщо результат виявиться плачевним? Якщо це нереальне очікування, то запишіть реальні результати.
9. Послухайте класичну музику
  Музика, як відомо, надає величезний ефект. Класична музика чи гімни в цілому діють заспокійливо. Під час важких випробувань прослуховування класичної музики може допомогти.
10. Відпустіть
  Найчастіше напруга зростає, коли існує серйозна загроза. Це дійсно може бути реальною загрозою смерті. Наприклад, якщо поставлено діагноз «рак». А може бути загроза втрати репутації, проблеми з владою, або втрата комфортних умов.
Незалежно від проблеми, міцно тримаючись за те, що ми змушені втратити, ми тільки все ускладнемо. Приймаючи проблему як дане, ми зможемо ясніше усвідомити її і побачити світло в кінці тунелю. Можна побачити величезні перспективи перед обличчям лих.